Українська хустка – це не просто аксесуар, а справжній символ української культури та жіночності. В останні роки вона переживає справжнє відродження, і Запоріжжя не є винятком. Все більше сучасних жінок обирають традиційні українські хустки, додаючи до своїх образів нотку автентичності та стилю. Більше на zaporizhanka.com.ua.
Популярність хустки в Запоріжжі
Мода на українську хустку в Запоріжжі переживає відродження, поєднуючи традиційні елементи з сучасними тенденціями. Цей аксесуар став символом національної ідентичності та стилю, привертаючи увагу як місцевих жителів, так і гостей міста. У грудні 2022 року в Запоріжжі відбувся фотопроєкт “Спадщина”, метою якого було повернення популярності української хустки та підтримка армії. Дванадцять волонтерок взяли участь у зніманні, а кошти від продажу календаря з їхніми портретами були передані на потреби військових.
Українські бренди активно пропонують стильні хустки, які поєднують традиційні мотиви з сучасним дизайном. Наприклад, бренд “RITO” представив теплу шарф-косинку з м’якої вовни ягнят, яку можна носити як головний убір, шарф або косинку на плечах. Відзначення Дня української хустки 7 грудня підкреслює важливість цього аксесуара в українській культурі. Волонтерка Олена Ярошенко зазначила, що хустка є не лише елементом одягу, а й символом зв’язку з рідною землею. Таким чином, українська хустка в Запоріжжі стала не лише модним аксесуаром, а й символом національної гордості та єдності.
Як почали популяризувати українську хустку жінки козацтва “Берегиня”
Все почалося ще у 2020 році, 7 грудня відзначали Всесвітній день української хустки, свято, яке з’явилося лише рік тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Попри коротку історію, воно швидко отримало визнання і статус всесвітнього. До святкування долучилися й запорізькі берегині – жінки козацтва, об’єднані в громадську організацію “Берегиня”. Олена Шевчук, координатор організації, поділилася подією у “Facebook”, розповівши про участь берегинь у святі вже другий рік поспіль. Цього разу жінки вийшли в центр міста, прикрасивши свої голови українськими хустками, щоб подарувати перехожим гарний настрій і нагадати про важливість традицій.
“Українська хустка – це не лише головний убір, але й символ жіночої краси, вірності, материнства і сімейного життя”, – писала Олена у своєму дописі. Вона нагадала, що хустка пройшла крізь віки, зазнаючи змін, але залишаючись невіддільною частиною української культури, поруч із вишиванкою, борщем чи колядками.
Жінки, одягнувши яскраві хустки, привертали увагу перехожих. Їхні усмішки та святковий настрій заряджали позитивом і нагадували про важливість відродження забутих традицій. “Своє, народне завжди повинно бути в тренді. Немає такої жінки, якій би не личила українська хустка!” – підсумувала Олена, закликаючи сучасне покоління пишатися своїм корінням. Того дня запорізькі вулиці наповнилися яскравими барвами, а українська хустка вкотре довела, що вона – не просто елемент одягу, а модний тренд у Запоріжжі, який об’єднує людей і нагадує про їхню національну спадщину.
“Спадщина”: повернення моди на українську хустку
У Запоріжжі дванадцять волонтерок стали частиною унікального фотопроєкту під назвою “Спадщина” у 2022 році. Його метою було не лише повернути моду на українську хустку, але й допомогти армії. Учасниці знімання мали особливу місію – їхні портрети стали основою для благодійного календаря, кошти від продажу якого передали на потреби військових.
Ідея належала Олені Ярошенко, яка організувала проєкт одночасно у двох містах – Запоріжжі та Хмельницькому. У кожному місті до знімання долучилися дванадцять жінок, для яких українська хустка стала головним акцентом фотосесії. Олена розповіла, що ця ініціатива несе не лише естетичний, а й глибокий культурний зміст.
“Наші прабабусі вміли носити хустки, і це було ціле мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління. Ми вирішили, що сучасних дівчат варто цьому навчити, адже це красиво й особливе. Можливо, як колись сталося з вишиванкою, хустка також повернеться в моду, і наші жінки почнуть її носити”, – поділилася Олена.
Фотографування проходило в атмосфері захоплення й творчості. Кожна з учасниць приміряла різні стилі зав’язування хусток, поєднуючи їх з елементами сучасного одягу. Це був символічний місток між традиціями минулого та сучасністю. Проєкт “Спадщина” отримав теплий відгук серед учасниць і глядачів. У ньому гармонійно поєдналися краса, культурна спадщина та прагнення допомогти тим, хто захищає Україну.
Ірина Берестова, волонтерка проєкту “Спадщина”, зізнавалася, що з хусткою на голові почувалася напрочуд комфортно. Вона щиро поділилася своїми враженнями: “Я абсолютно органічно відчуваю себе в цьому образі. Це моє. Спочатку було кумедно: коли зав’язували хустку, закрили обличчя, і я одразу згадала жінок Сходу. Але тоді я зрозуміла – хіджаб точно не для мене. Вільна українка має відкритим обличчям показувати світові свою красу. Саме так я відчула справжню волю. Українську волю”.
Ще одна учасниця проєкту, Ольга Кошкалда, із захопленням розповіла про свою участь і важливість збереження традицій: “Такі проєкти – це можливість зберегти нашу національну ідентичність і пам’ять. Для мене це було справжньою мрією, адже бабусина хустка – це мій неоціненний скарб, який я дбайливо зберігаю. Мені давно хотілося відчути, як це було раніше, як наші прабабусі носили хустки з гордістю й любов’ю”.
Учасниці проєкту не лише приміряли на себе образи з минулого, але й змогли відчути зв’язок з прадавніми традиціями, які відродились в сучасному контексті. Їхній досвід став яскравим свідченням того, що українська хустка – це не просто аксесуар, а символ свободи, пам’яті та жіночої сили.
Артпроєкт “Спадщина. Хусткування”
У сучасному світі українська хустка переживає своєрідний ренесанс. Вона знаходить нове життя у модних колекціях, стаючи стильним аксесуаром, і водночас зберігає своє глибоке символічне значення. Молодь усе частіше звертається до традицій, переосмислюючи їх у контексті сучасності. Хустка є не лише частиною національного одягу, а й важливим елементом української культурної спадщини. Це символ жіночності, сімейних цінностей і національної ідентичності, який несе в собі багатство української культури.
Артпроєкт “Спадщина. Хусткування” у Запоріжжі мав амбітну мету – відновити та зберегти традиції хусткування в Україні. Його завдання охопили різноманітні напрямки:
- Друк календаря на 2025 рік із текстами про традиції хусткування, особливості зав’язування хусток у різних регіонах України.
- Створення фотовиставок: друк фотографій на полотні для організації просвітницьких заходів.
- Просвітницький відеоконтент, що розповідатиме про традиції та унікальні способи хусткування в Запоріжжі.
Учасницями проєкту стали жінки різного віку та професій: мистецтвознавиці, етнографині, волонтерки, військові та багато інших. Усі вони з ентузіазмом долучилися до ініціативи, відчуваючи гордість за свою культуру та прагнучи передати її наступним поколінням. Авторками ідеї та організаторками проєкту стали режисерка й артфотографка Ірина Сторож та волонтерка Олена Ярошенко. Олена має багатий досвід у благодійній діяльності та організації просвітницьких ініціатив, зокрема проєктів, спрямованих на підтримку військових.
“Спадщина. Хусткування” – це не просто фотопроєкт, а цілий культурний рух, покликаний нагадати про важливість збереження національних традицій. Цей проєкт надихає, демонструючи, що українська хустка є не лише частиною історії, а і яскравим символом сучасності, що об’єднує минуле й майбутнє.