Олена Ізотова – відома запорізька підприємиця та дизайнерка одягу, чий творчий підхід і професіоналізм стали основою для побудови успішного бізнесу. Власниця однойменної дизайнерської студії, вона надихає своїм прикладом, демонструючи, як наполегливість і любов до справи можуть перетворити маленьку ідею на масштабний проєкт. Її бренд відомий своєю якістю, унікальністю та сміливими дизайнерськими рішеннями, які підкорюють серця клієнтів. Більше на zaporizhanka.com.ua.
Освіта і початок творчого шляху дизайнерки
Олена Ізотова, маючи економічну освіту, могла б успішно будувати кар’єру у сфері фінансів, проте її шлях склався зовсім інакше. Вона пробувала працювати за фахом, але вже за рік зрозуміла, що це не приносить їй задоволення. Рутинна паперова робота була для неї виснажливою, і жодна посада не викликала захоплення.
Творчість завжди була близькою Олені. Ще до вступу на економічний факультет вона, за порадою матері, закінчила швейне училище. На той час це здавалося випадковим вибором, але мама переконувала: “У житті це обов’язково знадобиться”. Швейне мистецтво дійсно закарбувалося у її родині – мама й бабуся Олени чудово шили та вишивали.
З дитинства Олена захоплювалася шиттям і створенням моделей одягу. Ця справа приносила їй радість, дозволяла реалізовувати творчі ідеї та надихала на нові проєкти. Спочатку вона шила лише для близьких і друзів, але поступово зрозуміла, що її хобі може перерости у щось більше. Так почався її шлях у світ дизайну, який згодом перетворився на повноцінний бізнес і приніс їй заслужений успіх.
Про початок власної справи
Олена Ізотова разом із чоловіком повернулася з Києва до Запоріжжя, аби втілити давню мрію – відкрити власний бізнес. Однак початок шляху виявився непростим. Усі плани довелося відкласти, і перші замовлення Олена виконувала вдома. Для пошуку клієнтів вона виготовила календарики з контактною інформацією, які розносила по магазинах тканин і роздавала на вулицях. Згодом ці прості, але дієві кроки принесли перший стабільний потік клієнтів. Коли кількість замовлень зросла, постало питання про оренду робочого приміщення. Проте перша спроба виявилася невдалою – замість комфортного офісу Олена винайняла квартиру, що виявилася заселеною шкідниками. Лише через деякий час їй вдалося знайти просторе та зручне приміщення, де почав формуватися її перший колектив.
Поступово бізнес почав набирати обертів. Олена та її команда брали участь у конкурсах і тижнях моди як в Україні, так і за кордоном, що сприяло зростанню популярності бренду. Паралельно вона почала проводити курси для тих, хто хотів навчитися швейного мистецтва. Поворотним моментом стало перше велике замовлення – розробка корпоративного одягу для мережі магазинів “Comfy”. Ескізи Олени справили враження на клієнтів, і вона отримала замовлення на пошиття. Потужностей її цеху для цього було недостатньо, тож довелося шукати партнерів для виконання замовлення.
Цей успіх відкрив двері до співпраці з великими мережами в Запоріжжі, Дніпрі та Києві. Замовлення на уніформу стали регулярними, бізнес розвивався все стрімкіше. Олена опинилася у вирі нових викликів: управління бізнесом, створення колекцій і виконання масштабних замовлень. Згодом вона зрозуміла, що самостійно не може впоратися з усіма завданнями, і це стало поштовхом до залучення помічників. Так почалася нова глава в історії її бізнесу, яка закріпила успіх та створила фундамент для подальшого розвитку.
Втрата бізнесу та виклики
Олена Ізотова згадує одну з найважчих сторінок у своїй професійній історії. Якось по дорозі на роботу до неї підійшла дівчина, яка багато чула про майстриню і висловила бажання приєднатись до її команди. Вона мала гарне портфоліо, відповідну освіту, і на той момент Олена якраз підписала контракт із великим магазином одягу українських дизайнерів. Новий обсяг роботи вимагав додаткових рук, тому вона вирішила довіритися і взяла дівчину на посаду адміністратора. Спочатку нова працівниця демонструвала свою ефективність і допомагала справлятися з викликами.
Однак через рік ситуація різко змінилася. Вся команда разом із частиною клієнтів пішла до нового ательє, яке відкрилося під керівництвом тієї ж помічниці. Колишня співробітниця запропонувала команді кращі фінансові умови, і вони покинули Олену. Цей удар був надзвичайно важким. Вона залишилася без підтримки, відчувала розчарування й розгубленість. Спілкування з друзями, клієнтами, навіть думки про майбутнє – усе зупинилося. Проте здатися Олена не могла. За роки роботи вона створила великий цех, накопичила чималий досвід і просто не мала права все це втратити.
Як дизайнерка почала новий шлях?
Ідея про закриття бізнесу виникала неодноразово. Але кожного разу, коли вона думала розпродати обладнання й залишити справу, щось всередині не давало зробити цей крок. Близько двох років Олена аналізувала свої помилки, осмислювала події та шукала новий шлях. Вона зрозуміла, що бізнес – це не лише про пристрасть до справи, а й про правильну організацію процесів і структуру управління.
Одна з головних помилок полягала у надмірній довірі. Передаючи ключові рішення іншій людині, вона втратила контроль над тим, що відбувалося всередині компанії. Цей досвід навчив її, що навіть у складних ситуаціях кризи та невдачі є невіддільною частиною життя, які допомагають розвиватися.
У січні 2019 року Олена почала все з чистого аркуша. Вона зібрала нову команду, відновила потік замовлень і змінила підхід до бізнесу. Зараз її цех працює з інтернет-магазинами на масові замовлення, що дозволило відійти від індивідуального пошиття й зосередитися на створенні власного бренду.
Цікаво, що ательє, яке створила її колишня помічниця, проіснувало всього близько восьми місяців, після чого закрилося. Цей факт став ще одним підтвердженням того, що успіх у бізнесі залежить не лише від амбіцій, а й від досвіду, наполегливості та бажання створювати щось справжнє. 
Про натхнення та несмак в одязі
Олена Ізотова завжди знаходить натхнення у творчості відомих дизайнерів. Серед українських модельєрів її особливо вражає Вікторія Гресь. Її унікальний стиль та тонке відчуття елегантності залишають незабутнє враження, слугуючи джерелом ідей для власних колекцій.
Серед європейських дизайнерів Олена захоплюється роботами Валентино Гаравані. Його творчість вона описує як витончену, наповнену вишуканим декором та багатогранними ідеями. На її думку, Валентино вирізняється своєю постійною здатністю змінюватися, додавати новизну в кожну колекцію та створювати по-справжньому жіночний одяг. Ця невичерпна креативність і майстерність надихають Олену на пошуки власних нестандартних рішень у світі моди.
Олена Ізотова має дуже толерантне ставлення до моди й вважає, що кожен має право на власний стиль. Вона дотримується принципу, що в моді можливо все, якщо це відповідає внутрішньому відчуттю гармонії людини. Як зазначала дизайнерка, критикувати чужий одяг чи вказувати на його невідповідність модним трендам – не її підхід.
Олена згадує свого викладача в школі стилістів, який навчав, що мода – це мистецтво самовираження. Тому, якщо людині комфортно в обраному образі, то нехай вона його носить, адже це її право. Водночас Ізотова визнає, що є певні канони стилю та правила пристойності. Наприклад, вона погоджується з тим, що надмірна кількість страз чи паєток у повсякденному одязі може виглядати недоречно. Олена також зазначає, що спортивний костюм, який чоловік одягає для прогулянок, виглядає цілком доречно, однак у ресторані така комбінація одягу може викликати подив. Утім, навіть спортивний стиль зараз є популярним, і критика його недоречності стає дедалі менш актуальною.