Запорізький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей – це установа, яка надає допомогу дітям, що потрапили в складні життєві обставини. Заснований у 1999 році як притулок для неповнолітніх, він у 2011 році був перепрофільований і продовжив виконувати важливу роль у підтримці дітей, які стали жертвами насильства, зловживання чи кримінальних правопорушень. Центр не лише надає психологічну та соціальну підтримку, але й створює умови для розвитку талантів і здібностей своїх вихованців. Проте, попри значущу місію та активну роботу, заклад стикається з численними проблемами, які ускладнюють його діяльність і потребують термінового вирішення. Більше на zaporizhanka.com.ua.
Про центр і його вихованців
У реабілітаційному центрі, що працює під керівництвом Ольги Кучер, перебуває 62 дитини, хоча заклад розрахований лише на 55 осіб. Сюди потрапляють діти-сироти або діти, батьків яких можуть позбавити батьківських прав. Зазвичай, поки тривають судові розгляди щодо того, чи залишаться діти в біологічній родині, чи будуть передані до інтернату або нових названих батьків, вони знаходяться у центрі. Хоча термін перебування в закладі обмежений дев’ятьма місяцями, через затримки в судових справах діти можуть залишатися на більш тривалий період.
Центр забезпечений продуктами, але для дітей важливими є не лише їжа, а й одяг та взуття. Теплі речі та інші необхідні предмети можуть приносити добрі люди, що бажають допомогти. Загалом, на обліку в територіальних службах у справах дітей Запорізької області перебуває понад 3 700 дітей. З них понад дві тисячі живуть у родинах під опікою. Антоніна Матвієнко, начальниця служби у справах дітей ЗОДА, відзначає, що за останній час в області зросла кількість усиновлених дітей.
Оздоровлення дітей та орієнтація на позашкільну освіту
Освітній процес у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей побудований таким чином, щоб сприяти не лише навчальному розвитку дітей, а і їхній емоційній та соціальній адаптації. Особлива увага приділяється позашкільній освіті, яка допомагає вихованцям розкрити свої здібності та знайти улюблені заняття.
У закладі діє 18 творчих гуртків і спортивних секцій, де діти можуть розвивати свої таланти та підтримувати фізичну активність. Оснащений сучасною технікою комп’ютерний клас дає можливість освоювати інформаційні технології, що є важливим кроком для їхньої подальшої освіти та професійного зростання. Особливої уваги заслуговують роботи дітей, створені власноруч, зокрема авторські ляльки, які викликали захоплення у представників обласної влади.
Крім освітнього компоненту, центр запровадив інноваційну для України систему короткотривалого оздоровлення дітей. На базі закладу діє оздоровчо-реабілітаційне відділення для дітей із малозабезпечених родин. Протягом місяця вихованці, які опинилися у складних життєвих обставинах, мають можливість жити в комфортних умовах, проходити реабілітаційні заходи та отримувати необхідну допомогу.
Комплексний підхід до освіти, розвитку творчих здібностей та оздоровлення дітей створює умови, у яких вихованці не лише здобувають знання, а й отримують необхідну підтримку для адаптації та впевненого майбутнього.
Про підготовку дітей до свят і найщиріші мрії
Перед святами в центрі починається справжня підготовка до урочистих заходів. Діти активно готуються до святкових виступів, репетирують театралізовані номери та замовляють подарунки, мріючи про щось особливе. Іноді їхні побажання стають справжнім сюрпризом для дорослих: хтось хоче отримати вертоліт на пульті керування, що змушує персонал трохи здивуватися, але вони не сумніваються, що це справжнє бажання дитини.
Проте найбільше хвилює вихователів те, як діти сприймають свої подарунки. Багато з них не можуть повірити в те, що отримують нові речі, які ніколи раніше не мали. Їхні очі наповнюються сумом і здивуванням, коли вони запитують: “Це моє? Я ніколи не мала такого”. Ці моменти особливо важкі для вихователів, адже вони розуміють, як важливо дати дітям відчуття, що вони важливі та потрібні.
Мрії дітей про подарунки
Солодощі, іграшки, канцелярське приладдя та одяг – саме такі подарунки найчастіше мріють отримати вихованці Запорізького обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей напередодні свят. Проте найціннішим для них є можливість бути поруч із рідними.
Шестирічні Ангеліна, Марина та Сашко, які разом проводять час за обіднім столом, із захопленням розповідають про свої бажання. Найбільше їм хочеться отримати планшет, комп’ютер чи телефон, щоб мати змогу грати в улюблені ігри.
Для 16-річного Данила Тюпи справжнім подарунком стало б проведення хоча б кількох днів у колі сім’ї. Хлопець мріє побути разом із мамою, адже попри телефонні дзвінки та рідкісні зустрічі, йому дуже не вистачає родинного тепла. З матеріальних речей він, як і багато інших дітей, хотів би отримати мобільний телефон чи комп’ютер.
Ще одна вихованка центру, Софія Оленець, найбільше прагне повернутися додому. Вона розповідає про свою розмову з подругою, яка зізналася, що її батьки не можуть дозволити собі подарунок. Проте, попри на фінансові труднощі, вони пообіцяли подарувати їй незабутні емоції, відвідавши разом цікаву подію. Ці історії вкотре нагадують про те, що для дітей найцінніше не матеріальні речі, а турбота, увага та можливість бути поруч із тими, кого вони люблять.
Виховний процес та основні виклики перед закладом
У центрі соціально-психологічної реабілітації щодня відбувається щось особливе. Діти відкривають у собі нові таланти, освоюють творчі навички та навчаються довіряти світу, який одного разу вже їх підвів. Уроки малювання, заняття в театральних гуртках, спортивні ігри – все це не просто дозвілля, а можливість для кожної дитини знайти себе.
Марійці десять років. Вона потрапила до центру після складних сімейних обставин і довгий час залишалася замкнутою. Проте після знайомства з волонтерами, які допомагають дітям адаптуватися через творчість, вона вперше взяла до рук пензлик. Спочатку боязко, невпевнено, а потім – все сміливіше. Її перший малюнок, нехай і невмілий, став початком нового етапу в житті.
Однак, попри важливу роботу центру, тут існують серйозні проблеми, які потребують негайного вирішення. Через нестачу фінансування не завжди вдається забезпечити дітей всім необхідним. У приміщеннях спостерігаються порушення санітарно-гігієнічних норм, що створює дискомфорт для вихованців. Відсутність дверей у туалетних кімнатах позбавляє дітей елементарного почуття приватності.
Ще одна тривожна проблема – застарілі методи виховання, які можуть здаватися жорсткими. Деяких дітей змушують стояти з піднятими руками за непослух під час тихої години. Обмеження телефонного зв’язку позбавляє вихованців можливості підтримувати зв’язок із рідними, а затягування судових рішень змушує багатьох затримуватися у стінах центру довше, ніж передбачено.
Попри ці труднощі, тут продовжують працювати люди, які щиро прагнуть зробити життя дітей кращим. Вони організовують свята, екскурсії, залучають волонтерів і допомагають кожному відчути, що він не самотній. І коли Марійка дарує свій малюнок виховательці, вперше посміхаючись щиро, без страху, стає зрозуміло – робота центру не марна. Але щоб вона приносила ще більше користі, необхідні зміни, які допоможуть створити комфортне та безпечне середовище для дітей, які тут тимчасово, але так потребують тепла і турботи.