Відвага цієї жінки була безмежною, а непохитне бажання літати підняло її на вершини, що здавалися багатьом недосяжними. У 1930-х роках, коли авіація вважалася привілеєм чоловіків, вона проклала свій шлях у небо, ставши легендою. Ба більше — саме ця жінка була однією із перших, яка отримала звання Героя Радянського союзу. У статті розповідаємо історію відомої жінки Запорізького регіону — Поліни Осипенко. Більше на zaporizhanka.com.ua.
Ранні роки життя в Запорізькому регіоні та вибір професії
Поліна Осипенко народилася 8 жовтня 1905 року в маленькому селі Новоспасівка Катеринославської губернії, яке згодом отримало її ім’я — село Осипенко в Бердянському районі Запорізької області. Вона зростала у великій родині, де була дев’ятою дитиною. Родина її не належала до найбідніших — батько Поліни, Денис Дудник, працював ремісником, що дозволяло підтримувати гідний рівень життя для багатодітної родини.
Дитинство маленької Поліни минуло в умовах сільських буднів, де важка праця була частиною життя. Освіту Поліна Осипенко здобула в церковнопарафіяльній школі, після чого закінчила курси птахівників і почала працювати в колгоспі. Згодом її працьовитість допомогла їй стати завідувачкою птахоферми. Те, що Поліна стане відомою льотчицею, не віщувало абсолютно нічого, але все змінило її знайомство з майбутнім чоловіком.
У 1926 році, односелець Поліни, військовий льотчик, капітан Степан Говяз запропонував дівчині руку і серце, прилетівши до рідного села на невеликому літаку, тоді 20-річна птахівниця Поліна дала льотчику свою згоду. Однак, на шляху до спільного життя на молодих чекали випробування — наступні чотири роки подружжя було розділене службовими обов’язками Степана.
У 1931 році Поліна вирішила змінити своє життя та поїхала до селища Кача, де служив її чоловік. Попри усі труднощі, чоловік допомагав Поліні знайти роботу — спершу її влаштували прибиральницею в їдальні, пізніше офіціанткою, а згодом вона стала заступницею завідувача. Саме там, поруч із льотчиками, серед яких був і її чоловік, Поліна почала активно готуватися до вступу в Качинську школу військових пілотів. Підтримка чоловіка і її рішучість зрештою привели дівчину до авіації, і Поліна Осипенко зробила свої перші кроки до легендарної кар’єри льотчиці.
Кар’єра льотчиці та світові рекорди
За радянських часів, коли жіночі імена майже не фігурували у списках рекордсменів авіації, з’явилася Поліна Осипенко — молода льотчиця, сповнена рішучості та таланту, яка ідеально пасувала для ролі героїні. Її кар’єра почалася дуже стрімко після закінчення училища, коли її призначили до Бобруйської авіабригади. Там, командуючи ланкою винищувачів, Поліна почала підготовку до встановлення нових авіаційних рекордів, що згодом зробило її ім’я відомим не лише в Радянському Союзі, а й далеко за його межами.
Зокрема, у 1937 році Поліна Осипенко піднялася на гідроплані на висоту 9 100 метрів і тим самим встановила новий світовий рекорд. А вже за два дні Осипенко вдруге прославила своє ім’я, подолавши висоту 7 009 метрів на гідролітаку з вантажем у 1000 кг, встановивши подвійний світовий рекорд.
Через рік, у 1938-му, Поліна знову вразила світ новими досягненнями. Разом із Вірою Ломако та Мариною Расковою, вона здійснила круговий політ із Севастополя через Євпаторію, Очаків і назад, який тривав майже 9 годин. Однак і цього їй було замало. Тож із невичерпною енергією та цілеспрямованістю Осипенко очолила жіночий екіпаж і вирушила в іще один рекордний політ — цього разу замкнутим маршрутом із Севастополя до Архангельська. Цей відважний політ, завдовжки 2416 км, тривав понад 10 годин, і хоча завдання було неймовірно складним, проте його було успішно виконано.
Після таких великих досягнень Поліна Осипенко отримала орден Леніна і чергове військове звання, закріпивши за собою статус легендарної льотчиці, яка назавжди увійшла в історію радянської авіації.
Останній політ Поліни Осипенко та пам’ять про льотчицю
Літати Поліні Осипенко судилося зовсім недовго. 11 травня 1939 року став для неї доленосним. Тоді, під час навчально-тренувального польоту, вона перебувала на борту літака разом із відомим льотчиком Анатолієм Сєровим. Політ мав бути звичайною підготовкою до нових досягнень, але доля розсудила інакше: їхній літак потрапив у штопор над Рязанською областю і розбився, вдарившись об землю. 13 травня 1938 року урна з порохом Поліни Денисівни Осипенко була розміщена в Кремлівській стіні, що стало визнанням її значних досягнень в авіації та вшануванням її пам’яті.
Невдовзі на честь Осипенко перейменували місто Бердянськ — саме так воно називатиметься з 1939-го до 1958 рік, її ім’ям було названо й рідне село Новоспасівка. На честь знаменитої льотчиці назвали безліч вулиць, площ і скверів, а також авіашколи та аероклубів, а в Запоріжжі навіть існує цілий мікрорайон — Осипенківський. Крім того, на честь відомої льотчиці було створено сорт бузку, який має її ім’я – «Поліна Осипенко». Цей сорт був виведений у 1941 році відомим радянським селекціонером Леонідом Колесниковим.
Історія відомої жінки Запорізького регіону Поліни Осипенко свідчить про те, що кордони існують лише в нашій уяві, і якщо людина до чогось дуже сильно прагне, то обов’язково зможе досягти найвищих вершин, про які всі інші можуть тільки мріяти.