Як доглядали за собою запоріжанки у минулому

Запорізькі жінки здавна відрізнялися неймовірною красою і причиною цього, ймовірно, були секрети, якими вони користувалися у догляді за волоссям та тілом. Всі інгредієнти для косметичних засобів того часу були натуральними і незважаючи на те, що сучасні косметологічні технології ще не були відкриті та впроваджені, для запорізьких жінок не важко підбирати догляд для себе так, щоб завжди виглядати молодо, привабливо і акуратно, хоч це і було набагато складніше, ніж зараз, коли запоріжанки можуть придбати будь-який необхідний засіб та порадитись із косметологом. Більше – на сайті zaporizhanka.com.ua.

Дівчина – кров з молоком

Незважаючи на те, що мешканки Запоріжжя в минулих століттях не мали доступу до різних зволожуючих кремів, що очищають гелям і пінкам, сироваткам та іншим косметологічним благам через те, що їх і не було, а стан шкіри посилювався важкою працею під містом. , не найкращими умовами життя та іноді декількома пологами, жінки та дівчата Запоріжжя все одно могли похвалитися оксамитовою та чистою шкірою.

Так, наприклад, у косметичному побуті у мешканок Запоріжжя у минулих століттях були різні креми та маски, виготовлені з усіх хоч скільки-небудь придатних для цього інгредієнтів. Найпопулярнішими були мед із різних квіток, квас із житнього чи пшеничного хліба, рослинна та вершкове масло, яйця, різні овочі та фрукти.

Також у хід йшли настоянки та відвари трав, які можна було зібрати у полі. Запорізькі красуні часто використовували крем із ягід калини, вершкового масла, яєчних жовтків та меду. Все це змішували, розтирали до однорідної консистенції і в такому вигляді засіб був готовий до вживання: можливо, саме за рахунок цього засобу шкіра дівчат минулих століть була такою ніжною та пружною.

Ще одна популярна маска для обличчя на той час – маска з плодів груші. Стиглі солодкі груші перетирали у ступці до консистенції пюре, додавали рослинне або вершкове масло і наносили на обличчя деякий час, після чого змивали водою.

Роса та сироватки: які ще доглядові процедури існували у Запоріжжі

Кожна сучасна мешканка Запоріжжя знає: якісне очищення шкіри обличчя – запорука її здоров’я, пружності та чистоти. Цим же знанням мали і наші прабабусі, тому для того, щоб вмити обличчя з ранку чи ввечері вони активно використовували чисту воду, взяту з джерел, а іноді навіть росою з власного саду: для цього чудово підходила роса з листя яблуні, вишні та липи. Таке умивання було досить тонізуючим і добре очищало шкіру завдяки тому, що вода була м’яка і без домішок, які ми можемо спостерігати зараз.

Ще один метод вмивання, який працював безвідмовно – парне чи кисле молоко. Застосовуючи ці продукти до шкіри свого обличчя, запорізькі дівчата в минулому могли легко домогтися не тільки ніжності та пружності шкірних покривів, але й навіть створити ефект легкого відбілювання.

Існував такий цікавий момент у догляді за шкірою обличчя, який використовували запоріжанки минулих століть після важкого дня в полі або за ткацьким верстатом – умивання заспокійливими відварами різних трав. У хід йшли такі рослини, як череда, м’ята, любисток та чебрець, з яких готували відвари або настої, а отриманою рідиною протирали чи вмивали обличчя. Завдяки природним компонентам таких засобів, шкіру, яка обвітрювалася або піддавалася зайвому впливу сонця, можна було легко очистити від пилу і шкірного сала, пом’якшити і заспокоїти, запобігаючи тим самим появі зморшок і прищів.

Також запорізькі красуні минулих століть любили відвари квіток ромашки, липи, пелюсток шипшини та троянди та м’ятного листя – такі засоби відмінно підходили для догляду за нормальною шкірою. А ось для шкіри, схильної до жирності, дами використовували відвари та настої звіробою, календули, мати-й-мачухи та деревію. Крім можливості нормалізувати вироблення шкірного сала, цим травам також властивий протизапальний ефект, який також не залишився непоміченим.

Як мешканки Запоріжжя доглядали тіло

Здавна українки та запорізькі дівчата, зокрема, ретельно стежили за чистотою свого тіла. Так, у запоріжанок були свої секрети догляду за шкірою тіла, які дозволяли завжди залишатися підтягнутими, чистими та випромінювати приємний аромат.

Кожне купання запорізьких красунь постійно проводилося з додаванням різних трав у воду. Найчастіше в ролі добавок виступали такі ароматні рослини як любисток, череда, ромашка, чорнобривці, м’ята і чебрець. Іноді для різноманітності у воду, якою обполіскували тіло, додавали шматочки диких груш чи яблук.

Догляду за руками запорізькі дівчата також надавали великого значення, адже від роботи за ткацьким верстатом, приготуванням їжі та догляду за городом шкіра часто грубіла, темніла і тріскалася. Для того, щоб уникнути таких наслідків, красуні Запоріжжя змащували шкіру рук спеціальною маззю, до складу якої входив відвар кореня лопуха та тваринний жир (найчастіше – свинячий або яловичий): такий доглядовий засіб вдвічі пом’якшував шкіру рук і надавав їй ніжності і бархатистості.

Для відбілювання шкіри рук дівчата вдавалися за допомогою обліпихи: якщо розтерти плоди цієї рослини в руках, сік вибілить та пом’якшить шкіру. Також обліпиха має бактерицидні та загоювальні властивості, завдяки чому тріщини та ранки на шкірі рук без проблем проходили і не запалювалися. У цих цілях часто використовувався корінь хрону, а для зміцнення нігтів були корисні смородина і журавлина, сік яких наносили на нігтьову пластину.

Спусти свої коси, Рапунцель

У минулі століття волосся було справжньою гордістю запорізьких жінок, тому при догляді за собою їм приділяли особливу увагу, завдяки чому коси запорізьких красунь були міцними, пишними та густими.

У першу чергу, при догляді за волоссям варто подбати про їх чистоту: для цього запорізькі дівчата використовували теплу воду з джерела, в яку неодмінно потрібно було додати ромашку і любисток, які надавали волоссю густоти і неймовірного блиску, а також м’яті, яка робила волосся слухняним. та м’якими.

Для ополіскування волосся дівчини Запоріжжя застосовували настої з кропиви та березового листя, а також відвари з квіток ромашки.

Нерідко траплялося і так, що при роботі на городі під променями сонця, що паляло, волосся починало сіктися: у таких ситуаціях на допомогу приходило реп’яхову олію, яке змішували з алкогольним напоєм і перед миттям втирали в шкіру волосистої частини голови.

Варто зазначити також, що, як і зараз, у минулі століття запорізькі красуні стежили за кольором свого волосся і іноді підфарбовували його. В якості барвників тоді активно використовувалися ромашка, лушпиння цибулі (для золотого відтінку), шовковиця, ожина і кора дуба (колір воронова крила), відвар липи і листя горіха (каштановий відтінок).

.,.,.,.