Вишиванки. Як розпізнати запорізький орнамент

Вишиванка – це частина культурного коду українців. Наші предки створювали її візерунки століттями, вплітаючи на білу (переважно) сорочку історію своїх регіонів та цілих поколінь. Вишиванка пройшла шлях від символу дисидентства до модних будинків Франції, від Івана Франка до Лани дель Рей. Неповторний стиль, що дивно, залишається актуальним століттями. Виставки вишиванок у Запоріжжі йдуть роками, люди все частіше надягають сорочки на ділові зустрічі, а 18 травня наше місто разом із усією Україною забарвлюється у квіткові візерунки.  Це дуже нетипово для етносу, адже зазвичай речі, які щільно засіли в культурі, можна побачити суто в історичних музеях, але ніяк не на голівудських зірках і пересічних запоріжців у 21 столітті. Розбираємось в історії вишиванок, їх орнаментах, популярності та особливостях візерунків Запорізького краю. Більше на zaporizhanka.com.ua.

Рання історія

Вишивання як стиль бере початок своєї історії у дохристиянський період. Ще наші первісні пращури використовували шкури тварин для шиття одягу. Пізніше до шкір приєдналися інші матеріали. Коли техніка набула популярності, у хід пішли «декоративні родзинки» – одяг прикрашали намистами, бісером, перлами та іншими коштовностями.

Скіфи носили вишиванки ще за часів Геродота. Свідчення про це збереглись в історичних роботах давньогрецького історика. У них він згадував зустріч із кочовим народом, який був одягнений в «одяг з вишитими на ньому візерунками». Відповідно, вишиванки з’явилися задовго до нашої ери. Перші згадки про вишиванки, як частини українського етносу, датуються IV століттям до нашої ери. Одяг зображали на пекторалях та вазах. Можна зробити висновок, що перший задокументований факт це лише точка відліку для істориків. Насправді ж вишиванка з’явилася значно раніше.

Від звичайних орнаментів простим чорнилом на полотні до відкриття першої вишивальної школи пройшло 12 століть. Сестра Володимира Мономаха стала першою, хто створив спеціальну школу, в якій дівчата вчилися вишивати золотом та сріблом, а ще через кілька століть для створення вишиванок відкриватимуться цілі підприємства.

Розквіт популярності

До Івана Франка вишиванку сприймали як частину традиційного народного вбрання, проте поет став тим, хто ввів у моду носіння сорочки під піджак. Франко став першим, хто почав приміряти сорочку до європейського одягу. Перша хвиля популярності вишиванок припала на УРСР 1920-1930-х років. Тоді сорочки щільно засіли у культурі Радянського Союзу. Їх носили не лише прості люди, а й партійні керівники.

Другий пік популярності вишиванок в СРСР припав на перебування при владі Микити Хрущова. Любов уродженця з Курська до українського національного одягу було складно усвідомити і зрозуміти, проте, як тільки секретар ЦК КПРС вперше з’явився в цьому одязі на публіці – народ одразу підхопив його витівку. Не тільки люди, які дивились на Хрущова, стали носити вишиванки – весь тодішній політикум у бажанні сподобається своєму правителю з’являвся на заходах та партійних з’їздах у сорочках.

Однак на всю нашу націю чекали складні часи розвиненого соціалізму. Саме тоді вишиванка перетворилася зі своєрідного ділового одягу на символ дисидентства. Радянський режим, який бажав стерти усі національності крім однієї, ще тоді почав намагатися знищити мову, культуру та одяг інших націй. Але, як і завжди – режим отримав відсіч, а національний одяг ще більше імплементувався в культуру і продовжив розвиватися разом з її народом.

Сучасна історія

Дивно, що одяг, який з’явився ще до нашої ери, досі актуальний і популярний. Вишиванка стала символом нашої нації, ввібравши у свою тканину всі випробування та труднощі нашого народу. Вона вела нас крізь Помаранчеву революцію, крізь Революцію Гідності, події 2014 року та війну. А ми ставали сильнішими завдяки багатовіковій силі, що походить від предків, які у своїх орнаментах різнокольоровими нитками вишивали наш справжній культурний код.

У 21 столітті вишиванка – не просто частина культури України. У сучасному світі наш традиційний одяг носять голівудські зірки та найпопулярніші музичні виконавці. Для будинку Gucci створюються капсульні колекції, які стають бестселерами на багато місяців уперед. Вишиванка стала справжнім культурним феноменом.

Культ вишиванок у Запоріжжі

У 1994 році в Запоріжжі було відкрито виставку «Етнографічні скарби України». Її організатори не сподівалися на велику популярність, тому розраховували її проведення всього на кілька місяців. Проте попит від запоріжців виявився настільки сильним, що виставка працювала 14 років. Саме «Етнографічні скарби України» стали натхненням для виставки «Сорочку мати вишила мені», що відкрилася у 2020 році.

Виставка вишиванок у краєзнавчому музеї славиться своїми експонатами. Крім сорочок, на виставці представлені ще жіночі сукні та рушники 20-х років ХХ століття. Тут зібрано величезну колекцію національного одягу не лише Запорізького краю, а й багатьох інших регіонів України. Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина – лише частина з областей України, вишиванки яких представлені на «Сорочку мати вишила мені». А як зрозуміти з якого саме регіону та чи інша сорочка? Зараз розберемося.

Орнаменти

Здавна вишиванка вважалася сильним оберегом від нещасть та злих поглядів. У її візерунках створювався не схожий ні на що, унікальний код. Саме індивідуальність кожної з вишиванок у тому чи іншому регіоні нашої країни і сформувала своєрідні «патерни» регіону – орнаменти, властиві лише конкретному місцю. Візерунки, кольори і самі композиції могли змінитися, проте сучасні історики, які мають на руках роботи вікової давності, змогли чітко сформулювати особливості вишивки для кожної області нашої країни.

Хтось вишивав хрестиком, хтось дотримувався кількох кольорів у своїх роботах. Різні регіони використовували різні геометричні схеми та візерунки. Проте саме в такий спосіб збиралася історія України. Схожі орнаменти зустрічаються дуже рідко навіть у сусідніх областях. Наприклад, наші сусіди на півдні України кардинально відрізняються не лише від Запоріжжя, а й один від одного. Кримські вишиванки взагалі не схожі ані своєю композицією, ані малюнками на інші українські сорочки. У Криму в орнаментах переважали квіткові мотиви. Причому кожна квітка мала свій власний зміст та підтекст. Херсонці ж були прихильниками чорного та білого кольорів, які комбінувалися у рослинні та тваринні орнаменти. А, наприклад, ще одні наші сусіди – донеччани, славилися нетиповими вирізаннями та мережками, які були нетиповими для більшості областей. Предки ж мешканців Дніпра вишивали манжети рукавів та коміри чорним плисом та кольоровими нитками.

Запорізька ж область ввібрала потроху від кожного регіону нашої країни. Тут, через часті міграції та переїзди, можна було зустріти сорочки різних стилів, властивих багатьом областям України. Проте, вивчивши не один екземпляр вишиванки нашої батьківщини, історики дійшли висновку, що наші предки любили вплітати у сорочки квіти та калину. Найпопулярнішими квітами на вишиванках запорожців був червоний (як основний) та чорний (зазвичай був вкрапленням). Тому, якщо у натовпі перехожих в іншому регіоні України, або на європейській площі, ви побачите людину, одягнену у вишиванку з візерунком калини – знайте: це запоріжець.

.