Марина Брацило — знаменита запорізька письменниця та співачка. Жінка була надзвичайно обдарованою особистістю, яка прославила рідний край. Впродовж свого короткого життя, вона здобула чимало нагород, але найголовніша відзнака — це повага та вічна любов шанувальників. Більш детально про творчий та життєвий шлях поетеси із Запоріжжя — читайте далі на zaporizhanka.com.ua.
Перші кроки у творчості, твори
Марина Анатоліївна Брацило — відома запорізька письменниця, яка народилася 2 грудня 1976 року. Там у Запоріжжі дівчина зростала у постійній турботі люблячих батьків — Людмили та Анатолія Брацило. Натомість донька прагнула віддячити за безмежну любов родини, успішністю в школі.
1994 році Марина здобула середньою освіту, до цього постійно вигравала у загальнонаціональних олімпіад з української мови та літератури, а потім вступила в Запорізький державний університет на філологічний факультет.
Післядипломного періоду, Брацило працювала аспіранткою в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Тадейовича Рильського.
Звільнившись з рідного вищого навчального закладу, філологиня розпочинає кар’єру в засобах масової інформації — вона працювала коректоркою, літературною та контент-редакторкою. А також редакторкою у низці популярних колись журналах: “Пані”, “Вона”, “Даша”.
Мисткиня у 1995 році опублікувала свою першу збірку — “Хортицькі дзвони”, яка одразу зробила її доволі популярною. Потім шанувальників тільки збільшувалося, завдяки таким доробкам, як: “Благосвіт”, “Мелодія вічних прощань”, “Сонцетяжіння”, “Чотири пори любові”, “Mare Аmorіs. А також вже після смерті Марини вийшла її одна з найкращих праць під назвою — “Шовкова держава”.
Періодичному виданню “Смолоскип”, вона віддала свої найкращі творчі роки. Там жінка із Запоріжжя отримала важливий досвід, який надалі допомагатиме їй досягати нових вершин. Чимало представників однойменного видавництва являються письменниками доби “дев’яностиків”, серед них і Брацило. А до членів Національної спілки письменників України, вона увійшла всього-на-всього у двадцять років — на той час стала наймолодшою. В ті часи поетеса ще очолює власну організацію, де були об’єднанні письменники з усієї Запорізької області.
Загадкова смерть та творчі здобутки
Запорізька поетеса ще була відомою пісняркою. Неодноразово брала участь у різноманітних регіональних та національних співочих конкурсах та фестивалях. Серед найвідоміших заходів, де тріумфувала Марина Брацило, слід відзначити: Запорізький Обласний молодіжний фестиваль естрадного мистецтва “Зорепад” — лауреат; фестиваль авторської пісні “Вагант-95”- лауреат, фестиваль авторської пісні та акустичної музики “Срібна підкова” — призерка. Також її свого часу Американський біографічний інститут вніс до номінацій “Жінка року”, Міжнародний словник видатних особистостей.
Що стосується саме письменницької діяльності, то тут теж чимало здобутків, які вона отримала під час відповідних конкурсів. Серед них вирізняються наступні: Міжнародний конкурс молодих літераторів “Гранослов” — двічі тріумфувала; “Літературний конкурс видавництва “Смолоскип” — здобула відзнаку; “V Всеукраїнський фестиваль “Лір” — лауреат.
Вже посмертно її нагородили також під час заходів есеїв “Поборник душевного миру” до двохсотріччя від дня смерті Г. Сковороди та Всеукраїнської літературної премії імені І. Низового.
На початку нового 2011 року в рідному місті відому поетесу та її чоловіка — Юрія Нога, почали переслідувати ворожі спецслужби. Подружжя вважали причетними до підриву у місті погруддя радянського політика Йосипа Сталіна.
Згодом неочікувано помирає чоловік запорізької письменниці, а влітку 2013 року, вдова раптово помирає у Києві — вона випала з восьмого поверху своєї квартири.
Через рік після смерті колеги та шанувальники в рамках щорічного Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило — увічнити пам’ять про видатну поетесу.