Не сходь з розуму на карантині. Як запорізьким мамам витримати дистанційку

Невизначеність іноді лякає сильніше, ніж професійно написаний сюжет розкрученого голлівудського блокбастера. Чутки про те, що з осінніх канікул, які почалися достроково через розгул коронавірусу, діти в цьому навчальному році на очне навчання вже не вийдуть, заполонили інтернет-простір. Створюються петиції, знімаються опитування громадської думки, викладаються критичні пости в Фейсбуці. Ця істерія впритул торкнулася не один мільйон українських громадян, оскільки всі вони є батьками дітей шкільного віку, і тема їм близька, пише zaporizhanka.

Хто кому і що повинен

Так само сильно, якщо не більше, вона зачіпає близько півмільйона українських вчителів, оскільки саме їм належить, якщо діти все ж підуть на дистанційну освіту, «сіяти розумне, добре і вічне» через монітор комп’ютера, при цьому розуміючи, що, по-перше , не з усіма віковими категоріями це можна зробити однаково ефективно, а по-друге, що не у всіх їхніх учнів цей комп’ютер є. Крім того, чимало дискусій в мережі викликав той факт, що чинне законодавство прямо не регулює питання постачання педагогів і учнів (тобто повноправних учасників навчального процесу) комп’ютерною технікою для проведення дистанційних уроків.

І, поки ламаються в Інтернет-просторі списи, хто ж і за чиї гроші повинен придбати всі необхідні гаджети, як поєднувати роботу з навчанням дітей, коли і як виконувати домашні завдання, розглянемо, як запорізьким мамам вийти з ситуації з мінімальними втратами, якщо дистанційна освіта в поточному навчальному році все ж постукає в двері.

Без паніки!

По-перше, не слід братися одночасно за все, хапатися за всі предмети і сподіватися, що все вийде само собою. Слід визначити пріоритети (що особливо важливо для тих школярів, кому в цьому році треба буде здавати ДПА або ЗНО, тобто 4-ті, 9-ті і 11-ті класи) і виділяти на підготовку з цих предметів максимальну кількість навчального часу.

По-друге, у дітей і педагогів уже напрацьований нехай і невеликий, але цілком значний досвід дистанційного навчання, і вони зможуть мінімально (хоча б) організувати свій графік. Уточніть у дитини, які предмети викладаються на різноманітних платформах, для яких потрібні додаткові матеріали, з якими вона зможе впоратися абсолютно сама. Підстройте свій робочий графік під потреби вашої дитини в тому випадку, якщо ваша допомога необхідна, але постарайтеся делегувати чаду якомога більше функцій. Здобувати знання – це його робота, його пріоритети на даному етапі життя і те, що необхідно йому самому для подальшого життя. Тому цей етап він повинен проходити, знаючи, що батьки нададуть допомогу в складній ситуації, але не стануть виконувати всю роботу за нього.

По-третє, тримайте контакт з педагогами вашої дитини. Запоріжжя за підсумками весни 2020 року і вимушеного дистанційного навчання не було відзначено в будь-яких пов’язаних з цим скандалах, з чого випливає висновок – з організацією навчального процесу в нашому місті школи впоралися. Так що шанси на повноцінне навчання у вашої дитини набагато більше, ніж, наприклад, у жителя глибинки, де і інтернету зроду не бачили.